Шрифт:
Интервал:
Закладка:
1140
Астаф’єв О. Міфологема степу і література степу // Київські полоністичні студії. 2012. № 19. С. 296–307.
1141
Можно вспомнить и Невельскую школу, с которой были связаны М. М. Бахтин, П. Н. Медведев, Л. В. Пумпянский и другие, а в украинском контексте – Каменец-Подольский университет 1919–1921 годов, где преподавали и М. Драй-Хмара, и Л. Билецкий, и И. Огиенко.
1142
Хан-Магомедов С. О. Юго-Леф и конструктивизм (по материалам архива Н. Соколова). М.: Ладья, 2000; Яворская А. Кружки и стихи; Авангардная журналистика // Яворская А. Осколки. Одесса: Optimum, 2008. О Леониде Чернове, дебютировавшем на Дальнем Востоке сборником «Профсоюз сумашедших» (1924) см.: Мельників Р. «Кобзар на мотоциклі»: роки й маски Леоніда Чернова (Малошийченка) // Український письменник Леонід Чернов (Малошийченко) (1899–1933): Бібліографічний покажчик. Харків: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2005. С. 4–16.
1143
Пригодій М. І. Діалектика зближення літератур: Взаємозв’язки російської та української літератур в процесi ïх становлення. 1925–1934. К.: Наукова думка, 1970. С. 145–149. В настоящее время материалы совещания рассматриваются в рамках нового проекта ИМЛИ (руководитель Д. С. Московская) «Стенограмма»: Политика и литература. Цифровой архив литературных организаций 1920–1930 гг.» (http://stenogramma.imli.ru/).
1144
Левченко В. В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920–1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. Одеса, 2010; Музичка А. В. Леся Українка. Її життя, громадська діяльність і поетична творчість. Одеса: ДВУ, 1925; Он же. Творча метода Валеріяна Підмогильного // Червоний шлях. 1930. № 10. С. 107–121; Бузейчук В. М. Маловідомі сторінки життя професора А. В. Музички // Лукомор’я. Вип. 1. Одеса, 2007. С. 291–293; Яблонська О. В. «Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість» А. Музички: методологія, історико-культурний контекст // Леся Українка і сучасність: зб. наук. пр. Т. 3. Луцьк, 2006. С. 487–516.
1145
Савенок Л. А. Кость Копержинський і Одеса (до 100-річчя від дня народження вченого-славіста) // Одесі – 200: Матеріали Міжнар. наук. – теор. конф. Одеса, 1994. Ч. 2. С. 30–32; Рева Л. Кость Копержинський і його рецензія на книгу М. Зерова «Від Куліша до Винниченка» (за архівними джерелами Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Філологічні науки. 2010. № 92. С. 225–232.
1146
Іваневич Л. А., Іваневич В. С. До бібліографії праць Костя Копержинського // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. 2010. № 2. С. 86–96.
1147
Бабенко Л. Щепотьев В. О. // Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. Кн. 5 / Упор. О. А. Білоусько. Київ; Полтава: Оріяна, 2007. С. 696–708.
1148
Ткаченко Р. П. Зб. Г. Майфета «Природа новели» в оцiнцi В. Державина // Текст. Контекст. Iнтертекст. [Миколаїв]. 2017. № 2: http://text-intertext.in.ua/pdf/n022017/tkachenko_roman_02_2017.pdf
1149
О Майфете см. в работе полтавского краеведа Петра Ротача (1925–2007): Ротач П. Своєрідна творча особистість // Ротач П. Рядки за рядками, літа за літами. Полтава, 2005. С. 5–22; Бабенко Л. Політичні репресії 1920–1930‐х років у Полтавському педагогічному інституті // Рідний край. 2009. № 2. С. 196–209.
1150
Рєзанов В. І. Леся Українка, сучасність і античність: (до питання про літературні джерела творів Лесі Українки) // Записки Ніжинського інститу народної освіти. 1929. Кн. 9. С. 3–68; Вiн же. До історії боротьби літературних стилів: Поетика Ренесансу на терені України та Росії // Записки Ніжинського інституту соціального виховання. 1931. № 1. С. 30–86.
1151
Кошелівець І. М. Розмови в дорозі до себе. Фрагменти спогадів та інше. Мюнхен, 1985. С. 97.
1152
К примеру, Шкловский в статье 1927 года писал: «Формалисты („Опояз“) в то же время не хотят сопротивляться научному факту. Если факты разрушают теорию – то тем лучше для теории. Она создана нами, а не дана нам на хранение. Изменение эстетического материала – социальный факт…» (Шкловский В. В защиту социологического метода // Новый ЛЕФ. 1927. № 3. С. 20–25).
1153
См.: Якубовський Ф. Небезпека формалiзму // Критика. 1929. № 9. С. 8–28; Собачко О. Роль партії в літературній дискусії 1925–1928 рр. // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ. 2010. № 4. С. 113–124.
1154
Волобуев М. До проблеми української економіки // Більшовик України. 1928. № 2. С. 46–72; № 3. С. 42–63. Уже в конце года после уничтожающей критики Скрыпника, Ричицкого и других оппонентов Волобуев как один из руководителей украинского политпросвета был вынужден признать свои ошибки (см. его покаянное письмо: Волобуєв М. Лист до редакції // Більшовик України. 1928. № 21/22. С. 147–148), а двумя годами позже выступил со специальной статьей, изобличая свой былой «национал-уклонизм» еще раз: Волобуев М. Проти економічної платформи націоналізму (до критики волобуєвщини) // Більшовик України. 1930. № 5/6. С. 54–69. См.: Єфіменко Г. Про причини появи «волобуєвщини» // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2005. Вип. 14. С. 94–136.
1155
Українська інтелігенція і влада: Зведення секретного відділу ДПУ УСРР 1927–1929 рр. / Упор. В. М. Даниленко. К.: Темпора, 2012; Юркова О. «Академічні Януси»: українські історики – секретні співробітники ДПУ – НКВС (1920–1930-ті рр.) // Масавыя рэпрэсіі ў СССР у гістарычных даследаваннях і калектыўнай памяці / Пад рэд. А. Смаленчука і А. Кандрацюк. Мінск: Зміцер Колас, 2018. С. 150–168.
1156
«Обращение» было опубликовано в газете «Правда», № 128 от 3 июня 1928 года.
1157
Сталин И. Против опошления лозунга самокритики // Правда. 1928. 26 июня (№ 146).
1158
Наиболее полный документальный сборник: Шахтинский процесс 1928 г.: подготовка, проведение, итоги: В 2 кн. / Отв. ред. С. А. Красильников. М., 2010–2011. См. подробнее о «самокритике» и идеологическом значении процесса в статьях: Шарапов С. В. Значение кампании самокритики в контексте «Шахтинского дела» 1928 г. // Исторический ежегодник: сборник научных трудов. Новосибирск, 2016. С. 32–43; Шарапов С. В. Пропагандистское
