обращает внимание на специфическое присутствие иных видов искусства в литературном символизме галичан, в особенности музыки).

195

См. подробнее: Чорна Індія «Молодої Музи»: Антологія прози та есеїстики / Упоряд., ред. і прим. Василя Ґабора. Львів: ЛА «Піраміда», 2014.

196

Ткачук Т. Генеза та типологія раннього українського і польського модернізму (кінець ХIX – поч. ХХ ст.) // Studia Methodologica. Тернопіль: ТНПУ. Вип. 15. 2005. С. 100–107; Яковенко С. Романтики, естети, ніцшеанці: українська та польська літературна критика раннього модернізму. К.: Критика, 2006; Корбич Г. Захід, Польща, Росія в літературно-критичному дискурсі раннього українського модернізму: Вибрані аспекти рецепції. Познань, 2010.

197

Ilnytzkyj O. Ukrainska khata and the Paradoxes of Ukrainian Modernism // Journal of Ukrainian Studies. 1994. № 2. P. 8.

198

Полумисна О. О. Народництво і модернізм в інтерпретації літературних критиків журналу «Украинская жизнь» (1912–1917) // Вiсник ХНУ iм. В. Н. Каразiна. 2007. Серія: Філологія. Вип. 51. С. 71–75.

199

Евшан Н. Suprema lex. Слово о культуре украинского слова [1914] // Михайль Семенко и украинский панфутуризм: Манифесты. Мистификации. Статьи. Лирика. Визиопоэзия / Сост., пер. с укр., комм. А. Белой, А. Россомахина. СПб.: Изд-во Европейского ун-та в СПб., 2016. С. 150–153.

200

Ільницький О. Український футуризм (1914–1930) / Пер. с англ. Р. Тхорук. Львів: Літопис, 2003. С. 27.

201

Павличко С. Д. Теорія літератури. С. 36.

202

Подробнее о жизни и деятельности И. Я. Франко см.: Грицак Я. Й. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856–1886). К.: Критика, 2006; Гундорова Т. І. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. К.: Критика, 2006.

203

К этому жанру относят одно из дебютных его произведений «Петрії і Довбущуки» (1875/1913).

204

См.: Дмитриев А. Украинская наука и ее «имперские» контексты (XIX – начало XX века) // Ab Imperio. 2007. № 4. С. 133.

205

«Русская троица» (укр. «Руська трійця»; «руська» образовано от слова «Русь» и производного от него – «русин»; «русинами» себя в то время называли украинцы, проживавшие на территории современной Западной Украины) – галицкое литературное объединение, которое возглавляли Маркиян Шашкевич, Яков Головацкий, Иван Вагилевич в 1833–1837 годах. С деятельностью объединения связано национально-культурное возрождение на Галичине в конце 1830‐х – середине XIX века. В 1837 году в г. Буда (Будапешт) опубликовали первый западноукраинский альманах на украинском языке «Русалка Дністровая». См.: «Русалка Дністрова»: Документи і матеріали / Упоряд. Ф. І. Стеблій та ін. К.: Наукова думка, 1989; Циганик М. Яків Головацький в оцінці Івана Франка // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 2011. Т. 55. С. 209–215.

206

Головацький Я. Три вступительнії преподаванія о руской словесності. Львів, 1849. См.: Щавинская Л. Яков Головацкий как исследователь восточнославянских книжных культур // Славянский мир в третьем тысячелетии. 2014. № 9. С. 35–46.

207

Шаповал А. Наукова співпраця І. Я. Франка та В. М. Перетца (за епістолярними джерелами) // Київські історичні студії. 2018. № 2 (7). С. 111–117. Подробнее о В. М. Перетце см. выше в соответствующей главе.

208

Вот неполный перечень работ Перетца, на которые Франко писал рецензии: «Малоруські вірші та пісні в записах ХVI–XVIIІ ст.» (1899), «Історико-літературні дослідження і матеріали» (1900), «Матеріали до історії апокрифа і легенди. І. До історії „Громника“» (1899), «Нариси давньої малоруської поезії» (1903) и др. См.: Шаповал А. Указ. соч. С. 112.

209

Белецкий A. И. Наука о литературе в истории Харьковского университета // Труди філологічного факультету Харківського державного університету ім. О. М. Горького. 1959. Т. 7. С. 14.

210

См.: Літературно-науковий вісник. 1898. Т. І. Кн. 1. С. 17–26; Кн. 2. С. 75–85; Кн. 3. С. 139–151; Кн. 4. С. 1–21; Кн. 5. С. 71–80; Кн. 6. С. 137–147.

211

Франко І. Я. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наукова думка, 1981. Т. 31. С. 51–52.

212

См. подробнее: Павличко С. Д. Указ. соч. С. 39–50. См. также представительный сборник: Франко І. Я. Шевченкознавчі студії / Упоряд. М. Гнатюк. Л.: Світ, 2005.

213

Франко использует слово «засіб», что на русский буквально переводится как «средство», «способ».

214

Франко І. Я. Зібр. творів. Т. 31. С. 51.

215

Там же. С. 53.

216

Там же.

217

И. Светликова прослеживает влияние идей Герберта, Вундта, Штейнталя и пр. на теорию «остранения», идею Якобсона о различении двух поэтик, ориентированных на метафору и метонимию, а также на теорию стихотворного языка Тынянова. См.: Светликова И. Истоки русского формализма: Традиция психологизма и формальная школа. М.: Новое литературное обозрение, 2005. С. 15–41.

218

Подробнее о Дессуаре и психологии см. недавние работы Б. Колленберг-Плотниковой: Collenberg-Plotnikov B. ‘Zoologen und Physiker als die berufensten Forscher in Sachen der Aesthetik’? Zur Bestimmung der experimentellen Ästhetik in der Allgemeinen Kunstwissenschaft // Zeitschrift für Ästhetik und allgemeine Kunstwissenschaft. 2013. Bd. 58. № 1. S. 11–34.

219

Франко І. Я. Зібр. творів. Т. 31. С. 66.

220

Там же. С. 82.

221

Там же. С. 83.

222

Там же.

223

В своей статье «Из последних десятилетий XIX столетия» (1901), описывая развитие украинской литературы, Франко отмечает: «Достаточно просмотреть ‹…› ряд работ про Украину, ее историю, язык, литературу, изданных учеными Потебней, Антоновичем, Житецким, Сумцовым, Петровым, Дашкевичем, Голубевым и многими другими, чтобы убедиться, что в эти годы шла очень живая и плодотворная работа у самого фундамента нового украинского движения, которое со временем должно было окрепнуть». См.: Франко І. Я. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. З останніх десятиліть ХІХ в. Дрогобич: Відродження, 2008. С. 355.