Кочубей Ю. М., Циганкова Е. Г. Орiєнтальне мистецтвознавство в Українi в 20–30‐х рр. ХХ ст.: В. М. Зуммер (1885–1970). К., 2005.

Кравец В. «Воспоминанье не балуй» (Об одном стихотворении В. Маккавейского) // Вестник Литературного института имени А. М. Горького. 2015. № 3. С. 33–41.

Кравець Д. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.). Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016.

Кравців Б. Розгром українського літературознавства 1917–1937 рр. // Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Москвою / Ред. М. Овчаренко. Записки НТШ. [Париж; Чікаго]. 1962. Т. CLXXІІІ. С. 217–242.

Красовицкая Т. Ю. Национальные элиты как социокультурный феномен советской государственности (октябрь 1917–1923 гг.). М.: ИРИ РАН, 2006.

Крауз Г.-К. «Закат Европы». Россия в исторической мысли Освальда Шпенглера // Германия и русская революция 1917–1924 / Под ред. Г. Кенена, Л. Копелева. М.: Памятники исторической мысли, 2004.

Кривенко С. Михайло Могилянський у колі неокласиків // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць К.: НАУ. 2017. № 36. С. 110–117.

Крусанов А. В. Русский авангард: 1907–1932 (Исторический обзор): В 3 т. М.: Новое литературное обозрение, 2003. Т. II. Футуристическая революция. 1917–1921. Кн. 2.

Ксьондзик Н. Дезінтеграція канону соціалістичного реалізму в радянських історіях української літератури 1950–1960‐х років // Слово і Час. 2012. № 7. С. 87–96.

Кукулин И. Машины зашумевшего времени: как советский монтаж стал методом неофициальной культуры. М.: Новое литературное обозрение, 2015.

Куликов К. И. Дело СОФИН [Союз освобождения финских народностей]. Ижевск, 1997.

Кумпан К. А. Институт истории искусств на рубеже 1920–1930‐х гг. // Конец институций культуры двадцатых годов в Ленинграде. По архивным материалам: Сб. ст. М.: Новое литературное обозрение, 2014. С. 8–128.

Куняев С. Ю. Огонь под пеплом (дело «Сибирской бригады») // Наш современник. 1992. № 7.

Курас Л. В. Панмонголизм как проявление этничности монгольского мира в первой четверти XX века. Иркутск: Оттиск, 2017.

Лавров А. В. Андрей Белый и Григорий Сковорода // Studia Slavica. 1975. Vol. 21. P. 395–404.

Лагунов А. И. Учение А. А. Потебни в эстетических концепциях русских символистов (В. Брюсов, И. Анненский) // Вестник ХНУ им. В. Н. Каразина. 2004. № 607. Серия: Филология. Вып. 39. С. 3–7.

Лазірко Н. Дослідження Юрія Клена про німецький експресіонізм // Актуальні питання гуманітарних наук. 2013. № 4. С. 149–157.

Лаптева Л. П. А. Л. Погодин как исследователь новой истории западных и южных славян // Новая и новейшая история. 2015. № 1. С. 166–185.

Ле Фолль К. Киевская Культур-лига и Витебская художественная школа: два подхода к проблеме еврейского искусства и национального самосознания // Бюллетень Музея Марка Шагала. Витебск, 2006. Вып. 14. С. 79–86.

Лебедева Е. В. Общественная и научная деятельность академика В. Н. Перетца в Самарском государственном университете (1918–1921 гг.) // Самарский государственный университет. 1969–1999. Самара, 1999.

Левинтон Г. Заметки об Ивановых // Исследования по лингвистике и семиотике: Сб. ст. к юбилею Вяч. Вс. Иванова / Отв. ред. Т. Николаева. М.: Языки славянских культур, 2010. С. 515–531.

Левченко В. В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920–1930 рр.): Позитивний досвід невдалого експерименту. Одеса, 2010.

Левченко В. В. В начале творческого пути: одесский период жизни Л. П. Гроссмана // Дiм князя Гагарина. Вип. 9. Одеса, 2020. С. 188–203.

Левченко Я. История болезни. 115 лет со дня рождения Абрама Роома // Синематека: интернет-портал. 2009. 28 июня: http://www.cinematheque.ru/threadtree/14053.

Левченко Я. От полемики к травле: Риторика спора вокруг формалистов в 1920‐е годы // Логос. 2017. № 5 (120). С. 25–44.

Левченко Я. Борис Эйхенбаум: от устройства текста к строительству быта // Формальный метод: антология русского модернизма: В 3 т. Екатеринбург: Кабинетный ученый, 2016. Т. 2: Материалы / Под ред. С. Ушакина. С. 449–464.

Левченко Я. Как поссорился Борис Михайлович с Виктором Максимовичем // Russian Literature. 2012. Т. 72. № 3/4. С. 503–523.

Левченко Я. Послевкусие формализма. Пролиферация теории в текстах Виктора Шкловского 1930‐х гг. // Новое литературное обозрение. 2014. № 4. С. 125–143.

Левченко Я. Апология действия: «Маршрут в бессмертие» Бориса Эйхенбаума как киноповесть // Новое литературное обозрение. 2017. № 5. С. 46–55.

Лекманов О. А. «Абсолютная сила» и формалисты в 1937 году: по материалам «Литературной газеты» // Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. 2002. № 6. С. 62–64.

Леонтьев Я. В. «Скифы» русской революции. М.: АИРО – XXI, 2007.

Лисяк-Рудницький І. Вклад Галичини в українські визвольні змагання // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. К.: Основи, 1994. Т. 2. С. 49–58.

Лихачев Д. С. Вступительное слово [Материалы конференции к 100-летию со дня рождения В. П. Адриановой-Перетц] // ТОДРЛ. Т. XLV. СПб.: Наука, 1992. С. 5–9.

Ложкіна А. Перманентна революція. Мистецтво України ХХ – початку ХХІ століття. К.: ArtHuss, 2019.

Лозовий В. С., Машталір А. І. Політична інструменталізація постаті та творчості Тараса Шевченка як чинник національного відродження у Наддніпрянській Україні (1917–1920 рр.) Тернопіль: ФОП Паляниця В. А., 2016.

Лотман Ю. Статьи по семиотике и топологии культуры. Таллинн: Александра, 1992.

Ляпунов Б. М. Памяти А. А. Потебни // Живая старина. 1892. Вып. 1. С. 136–149.

Ляшко С. М. Керівничий комісії для складання Біографічного словника діячів України М. М. Могилянський: досвід просопографічного дослідження // Українська біографістика. 2010. № 6. С. 136–179.

Магальес М. де. «Не маленькая страна»: о гетеротопии, инструктивных пространствах и практиках производства знания в Португалии XX века // Новое литературное обозрение. 2009. № 6. С. 286–305.

Мазуркевич А. Р. И. Г. Прыжов: из истории русско-украинских литературных связей. К., 1958.

Максимов В. И. Триумф и разгром Российского института истории искусств // Максимов В. И. Из истории теории театра и науки о театре. СПб.: Чистый лист, 2014. С. 98–111.

Маликова М. Э. Халтуроведение: советский псевдопереводной роман периода НЭПа // Новое литературное обозрение. 2010. № 3 (103). С. 109–139.

Мануйкін О. Іван Франко і Леся Українка в літературознавчій інтерпретації Михайла Драй-Хмари // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. 2009. № 167. С. 100–105.

Марков В. История русского футуризма. СПб.: Алетейя, 2000.

Марков В. Ф. Беседа о прозе Кузмина [1984] // Марков В. Ф. О свободе в поэзии: Статьи, эссе, разное. СПб.: Изд-во Чернышева, 1994. С. 163–169.

Мартин Т. Империя «положительной деятельности»: Нации и национализм в СССР, 1923–1939. М.: РОССПЭН, 2011.

Марченко Е. С., Калиниченко Е. С. Алексей Ветухов: судьба на изломе эпох // «Луньовські читання». Матеріали науково-практичних семінарів (2010–2014 рр.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. С. 174–185.

Марченко О. В. Григорий Сковорода и русская философская мысль XIX–XX веков: Исслед. и материалы. М., 2007. Ч. I.

Марчуков А. В. Украинское